ДЕЯКІ ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГІДРАВЛІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ТВЕРДИХ ФАЗ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2079-0821.2024.02.12Ключові слова:
композиційні матеріали, в’яжучі властивості, колоїдна фаза суспензії, механохімічне в’яжуче, міцностні характеристикиАнотація
Індустрія композиційних матеріалів найбільш широко використовує бетонні конструкції на різноманітних в’яжучих матеріалах. Високе енергоспоживання та деякі екологічні проблеми роблять їх виробництво все дорожчим. Зростаючий ринок будівельних робіт і постійне розширення об’єктів нерухомості збільшує попит на дешеві та нові матеріали з бажаними характеристиками. В результаті багаторічних інтенсивних наукових досліджень з’явилася практична можливість запропонувати альтернативну і унікальну технологію виробництва продуктів на основі в’яжучих суспензій (цегла, стінові, теплоізоляційні та вогнетривкі матеріали тощо) – усі вони бажаного розміру та форми. Досвід розвитку технології композиційних матеріалів свідчить про те, що у порівнянні з традиційними, у матеріалів з ультрадисперсною структурою у декілька разів збільшується мікротвердість, а питома поверхня на порядок, що сприяє зниженню температури спікання порошків. Довговічність такого матеріалу суттєво зростає, якщо його структура формується в умовах експлуатації. Запропонована технологія виробництва матеріалів широкого призначення відкриває один з перспективних напрямків у розвитку нанотехнологій – створення надтвердих і надміцних матеріалів для індустрії композитів. Порівняно зі звичайними композиційними матеріалами вироби на механохімічному в’яжучому продовжуватимуть набирати популярність завдяки таким перевагам: низьке енергоспоживання та низька ціна на вироби; екологічна безпека процесу виробництва і готової продукції; хороші механічні та конструктивні властивості; вологостійкість і морозостійкість; відсутність необхідності випалу виробів; відсутність усадки виробів після сушіння; простота у виготовленні різноманітних виробів; доступність і гнучкість дизайну; відсутність відходів виробництва.
Посилання
Metal, Ceramic and Polymeric Composites for Various Uses / Ed. by A. Riley. – Wilmington (USA): Scitus Academics, 2017. – 314 p.
R.A. Flinn, P.K. Trojan. Engineering Materials and Their Applications / Flinn R.A., Trojan P.K. Fourth Edition, Houghton Mifflin Company, Boston: – 1990. – 1016 p.
T. Eguchi, J. Takita, J. Yoshitomi. Low-Cement-Bonded Castable Refractories. Taikabutsu Overseas. – 1989, 9 (1). – p. 10–25.
Kurdowski W. Cement and Concrete Chemistry / W. Kurdowski. – Heidelberg (DE): Springer Publ., 2014. – 700 p.
Morrison S. R. The Chemical Physics of Surfaces / S. R. Morrison. – Springer US: New York, – 2013. – 438 p.
Nagorniy A. Refractory concretes bonded with calcium aluminate phosphate (CAP) mechano-chemical binder / A. Nagorniy. 20th International Conference on Building Materials, Weimar (Deutschland), – 2018. V.2, p. 841–845.
J.E. Becker. Attrition Mill Fine Grinding of Advanced Ceramic Powders. Interceram. – 1987, 36 (6). – p. 55-57.
O. Henning. The Infrared Spectra of Minerals / Henning O. Edited by V.C. Farmer, London: – 1974. – 570 p.
W.T. Bakker. Properties of Refractory Concretes. American Concrete Institute, Detroit, MI. – 1978. – p. 11-52.
Composite Materials: Design and Applications (3rd Edition) / Ed. by D. Gay. – Boca Raton (USA): CRC Press, – 2014. – 635 p.
Auvray J. M., Zetterström C., Wohrmeyer C., Fryda H., Parr C., Eychenne-Baron C. Dry-out simulation of castables containing calcium aluminate cement under hydrothermal conditions. Proc. UNITECR 2013, Victoria, Canada, 2013, p. 1–9.
Nahornyi А. О. Enerhozberihaiucha ekolohichno chysta tekhnolohiia kremnezemnykh budivelnykh materialiv. Intehrovani tekhnolohii ta enerhozberezhennia. – Kharkiv: NTU «KhPI», 2022. – № 3. – s. 22–29.
