АНАЛІТИКА ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В УМОВАХ СПАЛЮВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ТА ТРАДИЦІЙНИХ ТВЕРДИХ ПАЛИВ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2079-0821.2024.02.04Ключові слова:
викиди, атмосфера, палива, зміна клімату, газиАнотація
Проблема викидів забруднюючих речовин та кореляція значень викидів зі зміною клімату є надзвичайно актуальним завданням сьогодення. Зміна клімату спричиняє танення льодовиків, що веде до підвищення рівня води у водоймах. Питання забруднення навколишнього середовища продуктами згоряння твердого палива стають все більш актуальними. Серед забруднюючих речовин, які потрапляють в повітря після згоряння палива в топках котельних агрегатів, є і парникові гази, що стимулюють парниковий ефект та можуть бути причиною зміни клімату. В роботі визначаються показники емісії та викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Завданням роботи є виявлення та рекомендація до використання сучасних та ефективних методів зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу. У роботі використані аналітичні статті та сайти, які порушують проблему зміни клімату. У роботі також наведено результати розрахунку викидів забруднюючих речовин від комбінованих теплоенергетичних котлів, виконаних відповідно до рекомендацій національних методик. Високе значення викиду пилу характерно для костриці солом'яної і льняної. За рівнем викидів оксидів азоту деревні відходи мають найвищі значення. Дещо нижчі значення викиду вуглекислого газу, метану, НМЛОС визначаються саме для деревних відходів. Важливо відзначити, що при спалюванні газоподібного палива не буде викидів зважених твердих частинок. Також слід зазначити, що природний газ і деревні відходи не містять сірковмісних сполук, що забезпечує відсутність діоксиду сірки в димових газах при спалюванні палива. Однак при спалюванні газів сполуки ртуті можуть виділятися в незначних кількостях. Одним з варіантів вирішення проблеми є перехід на альтернативні джерела енергії. Розробка таких джерел вже ведеться, але їх реалізація на практиці, на жаль, відбувається повільно.
Посилання
Laela, N., Pasma S. A., Santoso M. Arsenic Levels in Soil and Rice and Health Risk Assessment via Rice Consumption in Industrial Areas of East Java, Indonesia. Environment and Natural Resources Journal. 2023, No 21(4), рр. 370-380.
Rahmayanti, R., Adji, B. K., Nugroho, A. P. Microplastic Pollution in the Inlet and Outlet Networks of Rawa Jombor Reservoir: Accumulation in Aquatic Fauna, Interactions with Heavy Metals, and Health Risk Assessment. Environment and Natural Resources Journal. 2022, No 20(2), pp. 192-208.
Piracha A., Tariq Chaudhary M. Urban Air Pollution, Urban Heat Island and Human Health : a review of the Literature. Sustainability. 2022, No 14(15). URL: https://doi.org/10.3390/su14159234
Houngbégnon P., Ayivi-Vinz G., Lawin H., Houessionon K., Tanimomon F., Kêdoté M., Fayomi B., Dossougbété S., Agueh V. Exposure to PM2.5 Related to Road Traffic : Comparison between Crossroads and Outside of Crossroads at Cotonou, Benin. Open Journal of Air Pollution. 2019, No 8, pp. 108–117.
Lin S., Liu Z., Qian J., Li X., Zhang Q. Flammability and Explosion Risk of Post-explosion CH4/air and CH4/coal dust/air Mixtures. Combustion Science and Technology. 2021, No 193 (8), рp. 1279–1292.
Bauer N., Bosetti V., Hamdi-Cherif M., Kitous A., McCollum D., Méjean A., Rao S., Turton H., Paroussos L., Ashina Sh., Calvin K., Wada K., Vuuren D. CO2 emission mitigation and fossil fuel markets: Dynamic and international aspects of climate policies. Technological Forecasting and Social Change. Elsevier B.V. 2015, No 90 (A), pp. 243–256.
Kіvva. І. Vugіllya, nafta ta gaz, proshchavaj-te! Elektroenergіyu dobuvatimut' u kosmosі. URL: https://zaborona.com/vugillya-nafta-ta-gaz-proshhavajte-elektroenergiyu-dobuvatymut-u-kosmosi/ (accessed 2024 August 9).
Global Greenhouse Gas Emissions Data. United States Environmental Protection Agency Website. URL: https://www.epa.gov/ghgemissions/global-greenhouse-gas-emissions-data (accessed 2024 August 9).
Covert T.R., Greenstone M., Knittel C.R. Will We Ever Stop Using Fossil Fuels? URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2720633> (accessed 2024 August 10).
Ukrainian Climate Network. URL: https://ucn.org.ua/?page_id=66 (accessed 2024 August 10).
Marchenko Yu., Kapustins'ka T., Tishchuk O., Fronoshchuk M. Planetarnij masshtab: vse, shcho treba znati pro klіmatichnu krizu – prostoyu movoyu і z podarunkami.URL:https://vygravaino.platfor.ma/articles/eko (accessed 2024 August 10).
Zbirnyk pokaznykiv emisii (pytomykh vykydiv) zabrudniuiuchykh rechovyn v atmosferne povitria riznymy vyrobnytstvamy. [Collection of emission indicators (specific emissions) of pollutants into the air by different productions]. 2004, Ukrainian Scientific Center of Technical Ecology [Ukrayinskij naukovij centr tehnichnoyi ekologiyi]. No. 1, рр. 184 (in Ukrainian)
Metodika rozrahunku vikidіv zabrudnyuyuchih rechovin ta parnikovih gazіv u povіtrya vіd vikoristannya paliva na pobutovі potrebi v domogospodarstvah: nakaz № 98 vіd 22.04.11 [Methodology for calculating emissions of pollutants and greenhouse gases into the air from the use of fuel for household needs in households: decree no. 98 of 22.04.11], 2011, Derzhkomstat Ukrayini [State Statistics Committee of Ukraine], p. 19.