ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕСУРСНОЇ ЦІННОСТІ ВІДВАЛЬНИХ ДОМЕННИХ ШЛАКІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20998/2079-0821.2021.02.03

Ключові слова:

шлак; мінерали; елементний склад; аморфна фаза; радіонукліди; клас небезпеки.

Анотація

Вивчення властивостей доменних шлаків вимагає комплексного підходу, що включає різні методи дослідження. Мета роботи – обґрунтувати ресурсну цінність відвального доменного шлаку «Запоріжсталь». Використано методи дослідження: рентгенофазовий, петрографічний, гамма-спетрометричний аналіз і електронно-зондовий мікроаналіз Шлак розсіяний на фракції, так як мінерали шлаків мають різну твердість. В роботі досліджено фракції, мм: >20, 2,5–5, <0,63. Рентгенофазовий аналіз дозволив виявити в кристалічної частині доменного шлаку мінерали, цінні у технічному відношенні при виробництві в’яжучих матеріалів: 3CaO∙2SiO2, SiO2, 2CaO∙Al2O3∙SiO2, α-2CaO∙SiO2, 2CaO∙MgO∙2SiO2, α-CaO∙SiO2. Мінерали окерманіт, бредигіт, псевдоволастоніт мають гідравлічну активність. Показано, що масова частка аморфного компонента становить половину маси доменного шлаку. Високий вміст речовин в аморфному стані підтверджує можливість сорбції сторонніх іонів і сполук. Виявлені елементи Калій, Натрій, Сульфур, Хлор, Купрум і Титан, що не входять до складу мінералів. Шлак містить менше 1 % сумарної кількості Fe, Ti і Cu, що відносяться до 3 класу небезпеки речовин. Максимальний вміст Калію, Натрію і Титану характерний для фракції 2,5–5 мм. Найбільш основною є фракція <0,63 мм (рН 9,7), для фракції 2,5–5 мм рН 9,1, найбільш кисла фракція >20 (рН 8,2). За показниками індексу токсичності (4,3–5,4) і ІІІ класу небезпеки відвальний доменний шлак «Запоріжсталь» як помірно небезпечний відхід, може використовуватися у якості вторинної сировини в будівельній галузі. Поповнено базу даних за вмістом природних радіонуклідів у техногенній сировині. Доведено, що шлак і його окремі фракції вміщують природні радіонукліди 40К, 226Ra, 232Th. Основний внесок до значення Сеф вносить радіонуклід 226Ra, потім – 232Th. Перевищення питомої активності виражено для фракції 2,5–5 мм. Визначено І клас радіаційної небезпеки, що дозволяє без обмежене застосування шлаку у будівництві. Відвальний доменний шлак «Запоріжсталь» за сукупністю хімічних показників можна рекомендувати у виробництві неорганічних в’яжучих речовин.

Біографії авторів

Віта Даценко, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

канд. хім. наук, доцент, доцент кафедри ТДБМ і хімії (ХНАДУ), м. Харків

тел. +38(097)880-92-95

Олена Шуліченко, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

провідний інженер кафедри хімічного матеріалознавства  (ХНУ), м. Харків

тел. +38(0503027557)

Еліна Хоботова, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

доктор хімічних наук, професор, професор кафедри ТДБМ і хімії  (ХНАДУ), м. Харків

тел. +38(095)880-44-19

Посилання

Humad A. M., Habermehl-Cwirzen K., Cwirzen A. Effects of Fineness and Chemical Composition of Blast Furnace Slag on Properties of Alkali-Activated Binder. Materials (Basel, Switzerland). 2019. no 12 (20), рр. 3447. doi: https://doi.org/10.3390/ma12203447

Krivenko V., Gelevera A. G., Kovalchuk O. Yu., Rogozina N. V. Influence of the chemical composition of blast-furnace slag on the whiteness of decorative slag-alkaline cements. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. 2021. 1164 012040

Tänzer R., Buchwald A., Stephan D. Effect of slag chemistry on the hydration of alkali-activated blast-furnace slag. Mater Struct. 2015. Vol. 48. рр. 629–641. doi: https://doi.org/10.1617/s11527-014-0461-x

Yildirim I. Z., Prezzi M. Chemical, Mineralogical, and Morphological Properties of Steel Slag. Advances in Civil Engineering. 2011. Article ID 463638 doi: https://doi.org/10.1155/2011/463638

Khobotova E. B., Ukhanova M. I. Certificate of authorship no. 34221, Ukraine. Metodyka vyznachennya korysnykh vlastyvostey promyslovykh vidkhodiv z metoyu yikh utylizatsiyi v yakosti tekhnichnykh materialiv [Methods for determining the useful properties of industrial waste in order to dispose of them as technical materials]. 2010.

Radiatsionno-gigiyenicheskaya otsenka stroitel’nykh materialov, ispol’zuyemykh v grazhdanskom stroitel’stve USSR [Radiation-hygienic assessment of building materials used in civil engineering of the Ukrainian SSR]. Kiev, 1987. 21 p.

Bokiy G., B., Poray-Koshits M. A. Rentgenostrukturnyy analiz [X-ray structural analysis]. Vol. 1. Moscow: MGU, 1964. 620 p.

JCPDS PDF-1 File [Electronic resource]. ICDD: The International Centre for Diffraction Data, release 1994. PA, USA. Acces mode: http://www.icdd.com. Title screen.

Juan Rodriguez-Carvajal. FullProf. 98 and WinPLOTR New Windows 95/NT Applications for Diffraction [Electronic resource]. Juan Rodriguez-Carvajal, Thierry Roisnel. Extended software/methods development: International Union of Crystallography: Newsletter №. 20, Summer 1998. P. 35-36. Acces mode : http://www.fkf.mpg.de/xray/CPD_Newsletter/cpd20.pdf. Title screen.

Perepelitsyin V. A. Osnovy tekhnicheskoy mineralogii i petrografii [Fundamentals of technical mineralogy and petrography]. Mosсow: Nedra, 1987. 255 p.

Hihiyenichni vymohy shchodo povodzhennya z promyslovymy vidkhodamy ta vyznachennya yikh klasu nebezpeky dlya zdorovya naselennya: DSanPIN 2.2.7.029-99 [Hygienic requirements for industrial waste management and determination of their hazard class for public health]. Kyyiv, 1999. 21 p.

Normy radiatsionnoy bezopasnosti Ukrainy [Radiation safety standards of Ukraine] (NRBU-97). Kiev: MOZ, 1997. 121 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-23