ВАРІЮВАННЯ РЕЖИМІВ ЕЛЕКТРОЛІЗУ – УНІВЕРСАЛЬНИЙ МЕТОД КЕРУВАННЯ СКЛАДОМ ГАЛЬВАНІЧНИХ ПОКРИВІВ

Автор(и)

  • Yuliya Sachanova Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-1651-8704
  • Mykola Sakhnenko Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-5525-9525
  • Maryna Ved’ Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-5719-6284
  • Tetiana Nenastina Харківський національний автомобільно-дорожній університет, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-6108-4023
  • Valeria Proskurina Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-4215-4190

DOI:

https://doi.org/10.20998/2079-0821.20210.01.05

Ключові слова:

композитні покриви, металеві покриви, електроліз, спілловер-ефект, молібден, вільна енергія поверхні, каталітична активність, реакція виділення водню

Анотація

Доведено можливість електросинтезу і керування складом гальванічних покривів сплавами на основі металів групи феруму з тугоплавкими металами, зокрема молібденом, з комплексного цитратного електроліту шляхом варіювання режимів електролізу. Встановлено, що постійним струмом формуються покриви з вищим вмістом оксигену, зокрема, в означених покривах фіксується більше оксидів молібдену порівняно з нанесеними уніполярним імпульсним електролізом. В останньому випадку вміст оксигену на виступах і в упадинах значно менший і становить 21 ат.% і 25 ат.%, відповідно. Показано, що при імпульсному електролізі вміст металевої форми молібдену вищий за рахунок відновлення оксидів молібдену проміжних ступенів окиснення ад-атомами водню, що утворюються в парціальній катодній реакції. Відновлення відбувається внаслідок спілловер-ефекту, реалізація якого найбільш ефективна впродовж паузи імпульсного струму. Обґрунтовано формування оксидної фази допанта безпосередньо в процесі електролізу без введення в електроліт як другої фази. Залежно від повноти перебігу цього процесу створюються умови для формування металевого покриву тернарним сплавом або металоксидним композитом, друга фаза якого складається з оксидів молібдену в проміжному ступені окиснення, тобто утворюється безпосередньо в електродному процесі. За результатами атомно-силової мікроскопії встановлено, що покриви, синтезовані в гальваностатичному режимі, можуть бути класифіковані як композитні електролітичні матеріали, тоді як катодний осад, отриманий нестаціонарним електролізом, можна віднести до металевих. Покриви, отримані в імпульсному режимі, характеризуються меншою поруватістю. Визначено вільну енергію поверхні для металевих і композитних покривів, значення якої становлять 127,74 мДж/м2 та 118,10 мДж/м2. Тестуванням електрокаталітичних властивостей тернарних сплавів Fe–Co–Mo в реакції електролітичного виділення водню отримано високі значення густини струму обміну водню як для металевих, так і композитних покривів.

Біографії авторів

Yuliya Sachanova, Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", м. Харків

 молодший науковий співробітник

Mykola Sakhnenko, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків

доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної хімії

Maryna Ved’, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків

доктор технічних наук, професор, професор кафедри загальної та неорганічної хімії

Tetiana Nenastina, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, м. Харків

кандидат технічних наук, доцент,  доцент кафедри технології дорожньо-будівельних матеріалів і хімії

Valeria Proskurina, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків

кандидат технічних наук, асистент, асистент кафедри загальної та неорганічної хімії

Посилання

Podlaha E., Landolt D. Induced codeposition: III. Molybdenum alloys with nickel, cobalt and iron. J. Electrochem. Soc, 1997, № 144 (5), рр. 1672-1680.

Electrodeposition FeCoNi thin film for magnetic-MEMS deviced. Yoo B.Y., Hernandez S.C., Park D.-Y. et al. J. Electrochimical Acta, 2001, Vol. 51, № 28, рр. 6217-6612.

Bouhouch L., Fadel M. Magnetic properties of the electrolytic alloys Ni–Fe. J.Physica Status Solidi, 2006, Vol. 3, № 9, рр. 3253-3256.

Toneguzzo Ph., Viau G., Acher O. et al. CoNi and FeCoNi fine particles prepared by the polyol process: Physico-chemical characterization and dynamic magnetic properties. J.Materials Science, 2000, Vol. 35, № 15, рр. 3767-3784.

Fukushima H., Akiyama T., Akagi S. et al. Role of iron–group metals in the induced–codeposition of molybdenum from aqueous solution. Transactions of the Japan Institute of Metals, 1979, Vol. 20, № 7, рр. 358-364.

Zhang Y., Ivey D.G. Electrodeposition of nanocrystalline CoFe soft magnetic thin films from citrate-stabilized baths. Materials Chemistry and Physics, 2018, Vol. 204, рр. 171-178.

Gómez E., Pellicer E., Vallés E. Electrodeposited cobalt+copper thin films on ITO substrata. J. of Electroanalytical Chem, 2001, Vol. 517, № 1–2, рр. 63-68.

Srivastava M., Anandan С., William Grips V.K. Ni–Mo–Co ternary alloy as a replacement for hard chrome. App. Surf. Science, 2013, Vol. 285, рр. 167-174.

Ramesh L., Sheshadri B.S., Mayanna S.M. Electrolytic preparation and characterization of Ni–Fe–Mo alloys: cathode materials for alkaline water electrolysis. Int. J.of Energy Research, 1999, Vol. 23, №. 10, рр. 919-924.

Гузун М.В., Бобанова Ж.И., Вида-Симити И. и др. Структура, физико-механические и эксплуатационные свойства композиционных покрытий на основе железа и его сплавов. Электронная обработка материалов, 2006, № 5, С. 20-27.

Bakhit B., Akbari A., Nasirpouri F. et al. Corrosion resistance of Ni-Co alloy and Ni-Co/SiC nanocomposite coatings electrodeposited by sediment codeposition technique. Applied Surface Science, 2014, Vol. 307, рр. 351-359.

Danilov F. I., Sknar Yu. E., Amirulloeva N. V. Kinetics of Electrodeposition of Ni-ZrO2 Nanocomposite Coatings from Methanesulfonate Electrolytes. Russian Journal of Electrochemistry, 2016, Vol. 52, №. 5, рр. 494-499.

Данилов Ф.И., Проценко В.С., Скнар Ю.Е. Электрохимический синтез и свойства композиционных покрытий на основе переходных металлов. Вопросы химии и химической технологии, 2015, № 2, С.25-45.

Silkin, S.A., Belevskii, S.S., Gradinar’, A.S. et al. Electrodeposition of nanocrystalline Co-W coatings from citrate electrolytes under controlled hydrodynamic conditions. Part 3: The micro- and macrodistribution of the deposition rates, the structure, and the mechanical properties. Surface Engineering and Applied Electrochemistry, 2010, Vol. 46, pp. 206-212.

Скнар И. В, Баскевич А. С., Скнар Ю. Е. Влияние серосодержащих органических добавок на электроосаждение никеля из метансульфоновых электролитов. Вопросы химии и химической технологии, 2011, № 4(2), С. 183-185.

M. D. Sakhnenko, M. V. Ved’, I. Yu. Ermolenko et al. Design, Synthesis, and Diagnostics of Functional Galvanic Coatings Made of Multicomponent Alloys. Mater Sci, 2017, Vol. 52, №5 , рp.680-686

Кунтий О.І. Гальванотехніка: монографія. – Львів: НУ «Львівська політехніка», 2004. – 236 с.

M. V., Sakhnenko M. D., Karakurkchi H. V. et al. Functional Properties of Fe−Mo and Fe−Mo−W Galvanic Alloys. Mater Sci, 2016, Vol. 51, №5, pp 701–710.

Sachanova Yu.I., Ved M.V., Ermolenko I.Yu. et al. Methods for controlling the composition and morphology of electrodeposited Fe–Mo and Fe-Co-Mo coatings. Surf. Eng. Appl. Electrochem., 2017, Vol. 53, № 6, рр. 525–532.

Yar-Mukhamedova G. Sh, Sakhnenko N. D., Ved’ M. V., et al. Surface analysis of Fe-Co-Mo electrolytic coatings. IOP Conf. Series: Materials Science and Engineering, 2017, Vol.213, 012019– 6 p. doi:10.1088/1757-899X/213/1/012019

Gennero M.R., Chialvo A.C. Kinetics of hydrogen evolution reaction with Frumkin adsorption: Re-examination of the Volmer-Heyrovsky and Volmer-Tafel routes. Electrochimica Acta, 1998, Vol. 44, рр. 841-851.

Фрумкин А.Н. Избранные труды: Перенапряжение водорода – М.: Наука, 1988. – 240 с

Кузнецов В.В., Калинина Л.А., Пшеничкина Т.В. Электрокаталитические свойства осадков сплава кобальт-молибден в реакции выделения водорода. Электрохимия, 2008, Том 44, № 12, С. 1449-1457.

Sachanova Yu.I., Yermolenko I.Yu., Ved M.V. et al.Refractory metals influence on the properties of Fe-Co-Mo(W) electrolytic alloys. Materials Today: Proceeding, 2019, Vol. 6, рр. 121-128.

Yermolenko I.Y., Ved M.V., Sakhnenko N.D., Sachanova Y.I. Composition, morphology, and topography of galvanic coatings Fe-Co-W and Fe-Co-Mo. Nanoscale research letters, 2017, Vol. 12, № 1, pр. 352. doi: 10.1186/s11671-017-2128-3.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-18