ЕЛЕКТРОХІМІЧНЕ ФОРМУВАННЯ ТОНКИХ ІНТЕРФЕРЕНЦІЙНО-ЗАБАРВЛЕНИХ ОКСИДНИХ ПЛІВОК НА СПЛАВІ Ti6Al4V В СУЛЬФАТНОМУ ЕЛЕКТРОЛІТІ
Ключові слова:
оксидна плівка, формувальна залежність, діоксид титану, електрохімічне окислення, пасивністьАнотація
Вступ. Оксидування титанових імплантатів використовуються для надання поверхні властивостей біологічної сумісності і маркування виробів медичного призначення. Штучно сформовані оксидні плівки мають певну товщину і однорідність хімічного складу. Електрохімічне оксидування дозволяє одержати плівки заданої товщини на виробах будь-якої конфігурації, використовуючи просте обладнання. Властивості оксидних покриттів, а саме – товщина і структура оксидного шару, визначаються типом електроліту оксидування і режимом окиснення сплаву. Мета роботи – дослідження впливу режиму процесу на електрохімічне окиснення сплаву Ti6Al4V у сульфатних електролітах. Матеріали та методи дослідження. Динаміку формування оксидних плівок у сульфатному електроліті досліджували шляхом аналізу формувальних залежностей U = f(τ), одержаних при окисленні титанового сплаву у гальваностатичному режимі, використовуючи послідовну схему з джерелом живлення Б5-47 та мультиметром Keithley-2000. Результати. Характер формувальних залежностей сплаву залежить від густини струму оксидування. За ja < 0,5 А·дм–2 суцільні оксидні плівки не утворюються і задане значення напруги не досягається. За ja > 0,5 А·дм–2 на поверхні сплаву утворюються інтерференційно-забарвлені оксидні плівки. Гранична товщина плівки визначається заданою величиною напруги і не залежить від інших параметрів електролізу. Для ряду однакових значень напруги залежності тривалості електролізу від густини струму мають лінійний характер, що свідчить про утворення мало пористих плівок. Колір оксидної плівки визначається значенням напруги і не залежить від густини струму та концентрації сульфатної кислоти у розчині. Аналіз формувальних залежностей дозволив встановити, що при оксидуванні сплаву у сульфатних електролітах формуються малопористі оксидні плівки.
