АДСОРБЦІЯ ОЦТОВОЇ КИСЛОТИ ТА ПРОМОТОРІВ УТВОРЕННЯ ПЕРОКСО-ГРУП НА ПЛАТИНІ ПРИ ВИСОКИХ АНОДНИХ ПОТЕНЦІАЛАХ

Анотація

Вступ. Пероксиоцтова кислота – це сильний дезінфектант з широким спектром антимікробної активності. Використовується як дезінфікуючий і протимікробний засіб. Переваги використання пероксиоцтової кислоти: відсутні стійкі токсичні похідні, незначна залежність від рН, ефективність та короткий час контакту. В промислових масштабах одержують хімічним синтезом, проте він має безліч суттєвих недоліків. Застосування електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти, безпосередньо на місцях використання, виключає витрати пов’язані з хімічним синтезом, транспортуванням та зберіганням. Проблема розуміння та керування процесом електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти ставить задачу отримання нових даних про адсорбцію компонент-розчину в області високих анодних потенціалів.
Мета роботи: дослідити адсорбцію оцтової кислоти та промоторів утворення пероксо-груп на платині при високих анодних потенціалах. Методи дослідження. Адсорбція оцтової кислоти та промоторів утворення пероксо-груп досліджувалася методом кривих зарядження на поверхні Pt/PtO електроду. Результати. Показано, що зсув потенціалу в електропозитивну область призводить до безперервного росту адсорбції оцтової кислоти разом з ростом заряду поверхні платини. Показано, що при зсуві електродного потенціалу в електропозитивну область адсорбція добавок іонів Cl^–, Br^– та I^– безперервно зростає з ростом заряду поверхні платини. Показано, що залежність адсорбції іонів CNS^– від потенціалу має максимум при ≈ 1,85 В. Подальше зменшення адсорбції іонів CNS^– пов’язане з більш міцною адсорбцією їх продукту окислення – CN^–. Встановлено, що по впливу на поверхню електроду аніони розташовуються в ряд CNS^– > Cl^– > Br^– > I^–. Для електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти доцільно використовувати добавки Cl^–, Br^– та I^–, бо вони сприяють збільшенню виходу за струмом цільового продукту в порівнянні з вихідним розчином. Добавка CNS^– не ефективна. Це пояснюється специфічною адсорбцією іонів CNS^– на поверхні платинового електроду.